Лише перевірені цифри та факти

Лише перевірені цифри та факти

Історія розвитку медицини Іванківського району – шлях реформ і успіхів

 

Історія медицини району сягає середини 19  століття. В 1866 році , коли Іванків став волосним центром, на всю волость була лише одна лікарня на 10 ліжок, два фельдшери та акушерка. У разі хвороби жителі звертались до знахарів, шептух.

 

Перші згадки про практикуючих в Іванківському районі лікарів відносяться до 1889 року. До того часу  в Радомишльському уїзді працював один уїздний лікар, який обслуговував весь уїзд – А.Туницький.  В архівах збереглась облікова лікарська картка 1889 року : Ковалінський Іван Михайлович 1854 року народження, православний, в 1880 році закінчив Московський університет, колежський асесор, лікар 2-гої дільниці Радомишльського уїзду, м. Іванків. Цей рік ( 1889 ) і слід вважати початком  організації лікарської  медичної допомоги в Іванківському районі .

В 1896 році його на посаді лікаря іванківської земської лікарні змінив – Мосуков Михайло Миколайович, який був на державній службі 11 років.

На  початку   ХХ сторіччя   в Іванківському районі функціонувала земська лікарня на 10 ліжок, відкрита на кошти  місцевих меценатів. В штаті лікарні працювали : один лікар, 2 фельдшери, акушерка, і одна няня, вона ж повар та санітарка.

Також працювала приватна аптека  Юзефи Заводської в Іванкові і приватна аптека Адольфа Понтуса в с. Горностайпіль.

Крім того відомо, що Єврейська община утримувала за свій кошт вільно практикуючих лікарів. Такими лікарями були : в с. Горностайпіль- Гольдберг Шайм Нутович, в Іванкові – Дорфман Гитля ( Катерина ) Мойсеївна, Малкіна Рахиль Харимівна.

В 1910 році в с. Кухарі місцевим поміщиком , на його садибі був відкритий фельдшерський пункт та приватна аптека.

В 1912 році фельдшерські пункти були відкриті в селах Розважів та Прибірськ. Ці пункти розміщувались у винайнятих земством приміщеннях.

На початку ХХ сторіччя  у складі земської лікарні працювали : лікарі – Казанський К.О., Радаєв Петро Петрович, фельдшера –  Галіос Артем Мойсейович, Гуринович С., Калиниченко .

В 1919 році Іванківська дільнична лікарня була розширена до 25 ліжок, збільшилась кількість лікарів – до 6 чоловік ( терапевт, хірург, акушер-гінеколог, педіатр, окуліст, стоматолог ).

В 1920 році відкриті фельдшерські пункти в селах Феневичі, Обуховичі, Красилівка.

1 квітня 1921 року за рішенням Радянського керівництва про переведення закладів Товариства Червоного Хреста в підпорядкування Наркомздраву, працюючий з 1917 року в Розважівській волості протиепідемічний загін , реорганізований  в Розважівську районну лікарню на 25 ліжок з базуванням в с. Старовичі, в приміщенні панського маєтку, де з 1923 року керував лікарнею Стельмашенко Микола Васильович, а з 1925 року – Каганов Гдалій Йосипович.

В 1922 році на базі фельдшерського пункту відкрита Кухарська лікарська амбулаторія, де з 1920 року лікарем працював Іван Іванович Соснін, медсестрою – його дружина, в сім’ї яких, в 1923 році народилась Ніна Сосніна, майбутній  Герой Радянського Союзу.

В с. Горностайпіль з 1918 року дільничним терапевтом працював Саноцький Іван Михайлович, а в 1924 році став першим головним лікарем Горностайпільської лікарні.

1924 рік: Після районування Іванківська лікарня отримала статус районної,  в районному виконавчому комітеті введена посада інспектора по охороні здоров’я , яку займав Саркін Самуїл Залменович і організована профспілкова організація медично – санітарних робітників „Всемедтруд”.

В 1924 році Іванківською районною лікарнею завідувала Левицька Ніна Севастянівна , а лікарем – гінекологом була Мазар Розалія Григорівна.

В 1924 році  в організованій  Феневицькій  медичній  амбулаторії почала працювати Хвульт Розалія Марківна.

Із архіву : О состоянии лечебной части Иванковского района на 23 декабря 1924 года.

Иванковская больница. Помещение достаточное, но очень разрушенное, требует ремонта. Место превосходное. Аптека для сельской обстановки вполне порядочная. Инвентаря вполне достаточно, при условии активной работы она могла бы быть значительно лучше. Кроватей достаточно, белья хотя и есть в достаточном количестве, но в громадном большинстве скоро придет в полную негодность.

Медикаменты почти кончаються. Инструментарий требует ремонта. Амбулаторная посещаемость за октябрь – 966 человек, за ноябрь – 1036 человек, стационарная – в октябре- 10 больных 138 койко-дней, в ноябре – 21. Дров сейчас нет.

Феневичская амбулатория. Помещение требует ремонта. Посещаемость за октябрь – 712 человек, за ноябрь – 643 человека. Инвентаря всего нет. Все взято временно. Инструментарий и аптека отсутствует, что и составляет затруднения в работе. Дровами на всю зиму не обеспечены. В об щем вся амбулатория нуджается в полном снабжении, медикаменты на исходе. Перевязочного материала вовсе нет.

Кухарской врачебный участок. Врачебная деятельность: амбулаторный прием, выезды к больным на дом  и профилактика, кроме того судебно- медицинские осмотры. Всего за год: поселений – 8000, на дому – 750. Число мелких операций  от 10 до 35 в месяц, удаление зубов 20 в месяц, число перевязок – 200 в месяц, аптечная работа – 5000 рецептов в год. Профилактическая работа: 2 лекции в месяц в ярмарочные дни, заседания Санкома раз в месяц, от 2 до 6 санитарных осмотров в месяц, 5 осмотров школ в  5-ти селах. Вакцинации и ревакцинации 584.”

1935 рік. Районна лікарня розширена до 35 ліжок. Побудована районна поліклініка.

1937 рік. відкриті лікарські амбулаторії в селах Красилівка та Обуховичі.

Із доповіді головного лікаря за 1925 рік :

“…Аборты развиты. Читаются лекции с указанием их вредности, однако социальное положение большинства таково, что трудно бороться с ними. Медикаментозное обеспечение слабое, необходимо увеличить кредиты на медикаменты. Венерических болезней мало, распространен туберкулез, больше среди женщин. Весьма часто бывали выезды совершенно лишними, когда больные с успехом могли быть доставлены в больницу. Детские заболевания – кор и в незначительной степени дифтерия”.

1938 рік. Побудоване приміщення пологового відділення на 10 ліжок в Іванківській районній лікарні.

1941 рік. В Іванківському районі функціонували :

  • районна лікарня на 55 ліжок , з двома відділеннями ( пологове та інфекційне ), районна поліклініка , що налічувала 5 спеціалізованих кабінетів;
  • Розважівська районна лікарня на 35 ліжок;
  • Санітарно – епідеміологічна станція і бактеріологічна лабораторія;
  • 4 лікарські амбулаторії в селах Кухарі, Обуховичі, Феневичі, Красилівка;
  • 4 фельдшерських пункти ;
  • 3 колгоспні пологові будинки;
  • 2 аптеки.

В районі працювали: 6 лікарів, 10 акушерок, 5 фельдшерів,3 фармацевти, 30 санітарок.

З  23 серпня 1941 року  Іванківська районна лікарня припинила свою роботу через німецьку окупацію.  Під час німецької окупації приміщення пологового будинку  використовувалось німцями , як будинок розпусти та казино, а інфекційне відділення під арештанську , рай поліклініка під курятник.

Після звільнення території району від німецько – фашиських окупантів – поновила свою роботу  Іванківська районна лікарня.

11 листопада 1943 року призначена завідуючою Іванківським відділом охорони здоров’я Глущенко Марія Андріївна, яка наказом  №1 призначає лікаря – хірурга Мотрича Миколу Семеновича – завідуючим Іванківською районною лікарнею. Цим же наказом на роботу прийнятий перший післявоєнний персонал :

  • Галіос Артем Мойсейович лікарем – терапевтом та інфекціоністом
  • Горохова Зінаїда Андріївна лікарем – педіатром
  • Пономарьов – Морисов Сергій Іванович лікарем – окулістом
  • Клюєва Марія Остапівна – зав. лікарняною аптекою
  • Календрузь Катерина Марківна – старшою акушеркою
  • Васькова Тетяна Самсонівна – акушеркою
  • Шваб Марфа Радіонівна – акушеркою
  • Терех Ольга Леонідівна – медсестрою
  • Туркевич Катерина Дмитрівна – медсестрою
  • Литвин – Кириченко Лідія Петрівна – медсестрою
  • Глеєва Ксенія Єрмолаївна – медсестрою
  • Закусило Анастасія Олександрівна – медсестрою
  • Терещенко Марія Михайлівна – фельдшером.

Практично зразу почала відновлюватись мережа закладів охорони здоров’я в районі .

В період з 13 листопада 1943 року по 1 січня 1944 року були заново відкриті фельдшерсько – акушерські пункти в селах – Прибірськ ( фельдшер – Едгарт Борис Євгенович, акушерка – Едгарт Галина Іванівна), Блідча (фельдшер – Грищенко Надія Тимофіївна), Карпилівка (фельдшер – Вдовенко Марія Вікторівна), Коленці (фельдшер- Толочин Ольга Олексіївна), Леонівна (фельдшер – Пилипчук Галина), Р. Тальська (фельдшер – Верес Анастасія Лаврівна). Відкрились лікарські амбулаторії в селах Обуховичі ( завідувач – Скопич Архип Панасович), Феневичі (завідувач – Слободська Ганна Григорівна), Красилівка (завідувач – Федоренко Дуня Леонідівна).

Також з 13 листопада 1943 року почала функціонувати  Іванківська районна аптека, завідував якою  Бондаренко Володимир Харитонович.

20 грудня 1943 року у відповідності до розпорядження Наркомздраву України № 107 від 17 жовтня 1943 року «Про укріплення санітарної служби району» організована Іванківська районна санітарно – епідеміологічна станція , де за сумісництвом почав працювати районним санітарним інспектором Пономарьов – Морисов Сергій Іванович.

В 1944 році продовжилась робота по розширенню мережі лікувальних закладів. Відкриті фельдшерські пункти в селах : Макарівка, Русаки, Оране, Шпилі, Воропаївка, Старі Соколи, Білий Берег.

Прийняті на роботу лікар – інфекціоніст Лебедєва Марія Митрофанівна та понад 20 фельдшерів і медсестер.

З 12 квітня 1944 року при Іванківській районній поліклініці почала працювати Комісія по визначенню групи інвалідності колгоспників та членів їх сімей, у складі  лікарів Галіоса А.М. та Горохової З.А. В цьому ж році на посаду завідуючого районним  відділом охорони здоров’я призначається Пономарьов – Морисов С.І., на заміну Глущенко М.А., яка за завданням ЦК КП(б) України переведена на роботу у звільнені райони Західної України. Разом з Глущенко М.А. на роботу в Західну Україну переїхало кілька медсестер.

В 1945 році в районі виникло вогнище тифопаратифозних та венеричних захворювань . Для боротьби з ними були організовані 3 протиепідемічні бригади на Феневицькій, Красилівській, Іванківській дільниці, а при районній поліклініці відкритий венеричний пункт, де завідувачем починає працювати Шандецька Валентина Леонтівна. Тоді ж в районі почали працювати лікар – стоматолог Мозоль Василь Іларіонович, лікар-хірург Лісовенко Олександр Андрійович, а Обуховицьку дільницю очолила лікар Доманська Марія Олександрівна.

Із текстового звіту Іванківського відділу охорони здоров»я за 1947 рік:

“… Поступило 2027  больных,  умерло 67, проведено 242 операции, в том числе 5 неотложных, 92 полостных. В больнице проведено 158 родов… Кроме того при больнице было развернуто дополнительное отделение для больных ф.11 ( тифопаратифозных) 75 кроватей. Как видно их данных , больница в течении года работала  с большой нагрузкой , проведена большая хирургическая работа. Лучшими работниками по больнице являються зав. терапевтическим отделением Галиос Артем Моисеевич, медсестры Терех О.Л., Туркевич Е.Д., инфекционное отделение является лучшим по больнице. По поликлинике  нужно выделить венерический кабинет, работу котрого нужно признать хорошей, заведует кабинетом Шандецкая В.Л., она же с 3 квартала заведует поликлиникой. Детской консультацией заве дует врач-терапевт без специальной подготовки по педиатрии. Направить на курсы по подготовке врача Светошеву не было возможности в силу того, что она имеет грудного ребенка. Женская консультация оборудована плохо как мебелью, так  и медицинским инструментарием… Молочная кухня технически не оснащена, нет лендика, холодителя, градуированной посуды, в силу того смеси для искусственного вскармливания детей не готовятся”.

 

В 1948 році Іванківська районна лікарня розширена до 75 ліжок, а Розважівська до 50 ліжок. Із доповідної записки завідувача Розважівським районним відділом охорони здоров”я Балацької за 1948 рік:

В районе райздравотдел занимает помещение состоящее из 5-ти комнат, в этом помещении расположены райздравотдел, райсанэпидстанция, женская и детская консультации, кабинет терапевта, зубной кабинет, молочная кухня. Помещение совершенно не соответствует назначению. Положение в районе трудное в смысле медицинского обслуживания населения райцентра, в райцентре срочно нужно организовывать поликлинику, что невозможно сделать из-за отсутствия помещения. Больные из райцентра отправляються в амбулаторию с. Старовичи”.

В 1952 році почалось будівництво в Розважеві нової типової лікарні на 75 ліжок, яке було завершене в 1957 році.  Перша за роки Радянської влади, дільнична лікарня була відкрита в селі Обуховичі на базі лікарської амбулаторії.

В 1950 році вперше в Іванківській лікарні був відкритий рентгенологічний кабінет, а в 1951 році придбаний перший санітарний автомобіль за рішенням виконавчого комітету Іванківської районної Ради.

В 1956 році , після проведення капітального ремонту, Іванківська районна лікарня була розширена до 100 ліжок.

В 1959 році, в результаті реорганізації адміністративних районів, відбулось об’єднання  Іванківського та Розважівського районів.   В подальшому ще будуть три реорганізації районів Київської області, в 1963 році, коли до  Іванківського району приєднають кілька сіл Димерського району ( через кілька років їх передадуть у Вишгородський район)  і в 1990 році, коли до району приєднають частину сіл Чорнобильського району).

Після реорганізації в 1959 році лікарня отримала статус і назву – Іванківська центральна районна лікарня, а всі лікарські амбулаторії реорганізовані в дільничні лікарні.

В 1960 році в районі існувала розгалужена мережа медичних закладів:

  • Іванківська центральна районна лікарня на 100 ліжок
  • Розважівська районна лікарня на 75 ліжок
  • Феневицька дільнична лікарня на 25 ліжок
  • Прибірська дільнична лікарня на 10 ліжок
  • Сидоровицька дільнична лікарня на 10 ліжок
  • Кухарська дільнична лікарня на 10 ліжок
  • Обуховицька дільнична лікарня на 10 ліжок
  • Старовицька туберкульозна лікарня на 45 ліжок
  • В районі працював 51 фельдшерсько – акушерський пункт і 8 колгоспних пологових будинків.

Відповідно до розширення  мережі  медичних закладів району і їх потужності зросла кількість медичних кадрів. За 5 років, з 1956 по 1960 роки, число лікарів збільшилось з 32 до 73, а середнього медичного персоналу з 136 до 301.  Не зважаючи на близькість району до столичних медичних закладів, медичні кадри поповнювались за рахунок працівників, які приїхали на роботу по направленню.

Найдовше пропрацював в Іванківському районі  лікар Галіос Артем Мойсейович. Від початку століття і до 1960 року він працював на різних посадах. Починав фельдшером Іванківської земської лікарні до  революції, а після закінчення Київського медичного інституту в 1929 році, понад 30 років працював лікарем Іванківської ЦРЛ.

З 1935 року працював лікарем –  гінекологом Домінін Микола Іванович. В 1938 році завдячуючи його зусиллям було побудоване приміщення пологового будинку на 10 ліжок. За час своєї роботи  до 1964 року  він зробив багато для створення та укріплення акушерсько – гінекологічної служби району.

З 1943 по 1960 роки Іванківську ЦРЛ очолював Мотрич Микола Семенович.

Наприкінці 40-х років працювати в Іванківський район  приїхали Печковська Ніна Миколаївна ( дочка М.С.Мотрича ) та її чоловік Печковський Євген Петрович, які разом з рай стоматологом Ромах Галиною Пилипівною, стали організаторами стоматологічної служби в районі.

В цей же час  почав працювати лікарем син Галіоса А.М. – Анатолій Артемович Галіос , який працював начальником по медичній частині, організував рентгенологічний кабінет.

Лікар Левіна Емма Львівна організувала клінічну лабораторію.

Дерматологічну службу очолив лікар Рижиков Іван Григорович.

 

Завдячуючи організаторським здібностям керівників охорони здоров”я району  мережа медичних закладів Іванківського району не тільки швидко відновилась в післявоєнний період, але і значно розширилась і надавала медичну допомогу  на сучасному ( на той період ) рівні.

В середині 50-х років на роботу в Іванківський район почали приїжджати молоді лікарі, серед яких з’явились вихідці із району –  Дорошенко Олександр Якович ( в подальшому займався  адміністративно – організаційною діяльністю), Онопрієнко Леонід  Микитович (лікар – педіатр). Разом з ними почали свою трудову діяльність Польова Валентина Іванівна ( лікар – інфекціоніст) ,  Александрова Лідія Іванівна ( лікар – невропатолог ), Радуцький Михайло Миколайович ( лікар – гінеколог ), Сагаловська Зінаїда Соломонівна ( лікар – неонатолог ) , Даценко Євген Павлович ( лікар – рентгенолог ), Раутберг Марія Марківна ( лікар – фтизіатр ), Слободська Ганна Григорівна ( лікар – терапевт ). На Феневицькій дільниці багато років пропрацював Тимошенко Дмитро Никифорович, на Обуховицькій – Гурянова Раїса Іванівна.

Понад  30 років ( з 1953 року ) районну санепідстанцію очолював Сандлер Гаврило Олександрович – головний державний санітарний лікар Іванківського району.

 

В 1965 – 1967 роках, у зв’язку з недостатнім забезпеченням кадрами середнього медичного персоналу на базі Іванківської ЦРЛ  Товариством Червоного Хреста були проведені 2-х річні курси медичних сестер, які закінчили понад 30 чоловік Іванківського району і були зразу ж працевлаштовані в медичні заклади району. Другий набір закінчили уже 44 спеціалісти.

Із доповіді головного лікаря Іванківської ЦРЛ  І.М.Крапивка в 1979 році:

“… Якість медичного обслуговування населення району залежить від добору та розстановки кадрів. На вахті охорони здоровя населення району стоять 758 медпрацівників, із них – 77 лікарів, 334 середніх медичних працівників… Підвищується рівень професійної підготовки лікарів і середніх медпрацівників. У 1978 році підвищили кваліфікацію 14 лікарів, 30 середніх медпрацівників. Стало традицією проведення конкурсів «Кращий по професії» в  медичних   закладах району…. “       

В 1975 році  медична мережа нараховувала 475 ліжок , із них  Іванківська ЦРЛ була розрахована на 300 ліжок. В районі функціонувало 40 фельдшерсько – акушерських пунктів , 6 колгоспних пологових будинків, 7 аптек. На базі Іванківської ЦРЛ працювали відділення  хірургічне, гінекологічне, ЛОР, терапевтичне, неврологічне, дитяче, інфекційне, пологове.

В кінці 60-х на початку 70-х на роботу прийшло нове покоління лікарів – це  Меркотан Георгій Трохимович, Меркотан Світлана Іванівна (працює по даний час), Крапивка Іван Миколайович  Крапивка Алла Олександрівна, Шелест Фелікс Костянтинович (працює по даний час) , Шелест Валентина Мусіївна (працює по даний час), Семеньова Міра Петрівна, Черненко Володимир Прокопович, Алексєєнко  Іван Самсонович.

Цей період в житті медичних працівників району відмічався плідною працею, опануванням нової, активної життєвої позиції. Були організовані  і працювали школи здоров’я , кінолекторії, тематичні вечори, широко використовувалось наставництво, проводились різні конкурси, приймалась  активна участь у спортивних заходах та художній самодіяльності.

В 1969 році був побудований двоповерховий хірургічний корпус, а в 1982 – триповерхове приміщення районної поліклініки.

Медицина  на селі також поповнилась новими кадрами.

На Розважівській дільниці почали працювати молоді лікарі : Шабаєв Михайло Герасимович, Кузьменко Григорій Федорович, Кузьменко Галина Олександрівна, Вітохіна Лариса Петрівна, Попчук Олександр  Віталійович, Попчук Лідія Іванівна , Янішевський Станіслав Омелькович, Янішевська Олександра Михайлівна, Мусієнко Олександр Олексійович.

Головними лікарями району були :

  • М.С. Мотрич – 1943 – 1960  роки
  • В.Л. Мусін – 1961 – 1971 роки
  • А.А.Чередниченко – 1971 – 1973 роки
  • І.М. Крапивка – 1973 – 1984 роки
  • П.Р. Ярмолюк – 1984 – 1988 роки
  • Л.Д. Онопрієнко – 1988 – 1990 роки
  • В.Г. Рябушенко – 1991 – 2003 роки
  • С.Г. Васильєв – 2003-2008 роки
  • О.М. Кадун –  з 2008 року  по теперішній час.

Їх першими заступниками в різні роки працювали : Галіос А.А., Дорошенко О.Я., Черненко В.П., Воловик А.М., Сорокін О.В., Крапивка І.М., Шелест М.Я.(працює по даний час)

Головними медичними сестрами Іванківської ЦРЛ працювали :  Лубська Ганна Павлівна, Лисенко Валентина Іванівна, , Шевельова Світлана Василівна, Адаменко Марія Михайлівна, яка працює по теперішній час.

Найбільш важкий і відповідальний період для медичних працівників настав у квітні 1986 року , після аварії на Чорнобильській АЕС. П’ять років колектив медпрацівників працював у складних умовах по медичному обслуговуванню великої кількості людей, тих, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, та тих , що приймали участь в ліквідації її наслідків.

Мережа медичних закладів в 1986 році складалась із 6 лікарень на 495 ліжок, 3-х лікарських амбулаторій, 46 ФАПів.

Велику допомогу нашому району надавали бригади медиків із Полтавської, Харківської, Херсонської, Донецької, Івано – Франківської областей і м. Севастополь.

Багато медиків району були нагороджені  в той період державними нагородами: Орденами „Дружби народів” нагороджені П.Р.Ярмолюк, В.П.Черненко, „Знак пошани” – Я.Хомяк, Грамотами Верховної Ради України – Л.М. Онопрієнко, В.Д.Цимбалюк, . Присвоєні звання „ Заслужений лікар України” В.І.Польовій, „ Заслужений медичний працівник України ” М.Ф. Шабельникову.

Проблеми, пов’язані з аварією на ЧАЕС, порушили поступальні тенденції в розвитку охорони здоров’я району. Тому лікарям, які прийшли працювати в Іванківську ЦРЛ в кінці 80-х років – Мамедову Михайлу Саркаровичу, Хуторному Андрію Олексійовичу (працює по даний час), Губишу Сергію Васильвичу (працює по даний час), Котляру Андрію Андрійовичу (працює по даний час), Андрієнко Ніні Іванівні (працює по даний час), Коломент”євій Оксані Богданівні, Бойко Валентині Миколаївні (працює по даний час), Дідківській Людмилі Миколаївні (працює по даний час) та багатьом іншим практичну науку лікування прийшлось опановувати в складних умовах того часу.

В першу чергу це пов’язано з людським фактором. Із району в той час виїхало понад 30 лікарів різних спеціальностей, порушилась кадрова наступність.

Після аварії на ЧАЕС змінились пріоритети в охороні здоров’я. На перше місце була винесена загальна диспансеризація населення, максимальне охоплення населення для профілактичного оздоровлення та лікування.      В перші роки після аварії покращилась матеріально-технічна база :  в ЦРЛ переданий корпус „Берізка”, де розмістилось терапевтичне, неврологічне та дитяче відділення ( 1991 р ), з’явилась нова ультразвукова  діагностична апаратура, а в с. Горностайпіль введена в 1992 році нова типова лікарня, побудовано 6 нових ФАПів. Поступало багато гуманітарної допомоги із-за кордону.

Проте, з часом зацікавленість чорнобильськими проблемами і специфікою умов життя почала послаблюватись, особливо в частині фінансування охорони здоров’я.  Погіршення соціально-економічного стану життя населення додало додаткових труднощів медицині району.

90-і роки ХХ століття були досить тяжкими для медицини району: морально застаріла та вичерпала свій ресурс матеріально  – технічна база, фінансування медичної галузі із року в рік було недостатнім (  85% фінансування медичної галузі йшло на заробітну плату ), Розважівська районна лікарня переведена в дільничну лікарню, скорочений штат лікарні, Красилівська амбулаторія реорганізована у ФАП, Горностайпільська та Кухарська дільничні лікарні реорганізовані в лікарські амбулаторії, закрито кілька ФАПів.

У  2004 році Макарівську лікарську амбулаторію було реорганізовано в медичну амбулаторію загальної практики сімейної медицини.

В 2007 році Обуховицьку дільничну лікарню було реорганізовано в лікарську амбулаторію.

У квітні 2008 року  Прибірську дільничну лікарню було реорганізовано в лікарську амбулаторію.

В грудні 2009 року Сидоровицьку дільничну лікарню було реорганізовано в лікарську амбулаторію.

В жовтні 2009 року відбулось об’єднання Іванківської  ЦРЛ , яка з 1991 року була розташована на двох базах ( центральній та комплексі «Берізка»), що створювало певні незручності в роботі та додаткові фінансові витрати. Напередодні,  у 2008 році на центральну базу переведено дитяче відділення , яке розмістилось у відремонтованому та відреставрованому приміщенні бувшої СЕС, а у 2009 році на центральну базу переведене терапевтичне та неврологічне відділення.

Станом на 2010 рік  медичне забезпечення населення в районі здійснювали :

Іванківська ЦРЛ  на 185 ліжок,

Розважівська дільнична лікарня на 10 ліжок,

Сидоровицька лікарська амбулаторія,

Прибірська лікарська амбулаторія,

Обуховицька  лікарська амбулаторія ,

Горностайпільська лікарська амбулаторія,

Кухарська лікарська амбулаторія,

Макарівська амбулаторія загальної практики сімейної медицини,

Феневицька амбулаторія загальної практики сімейної медицини,

50 ФАПів,

Іванківська міжрайонна санітарно – епідеміологічна станція,

Іванківська  центральна районна аптека.

В  медичній галузі району  працювало 638 чоловік, із яких – 77  лікарів, 344 середнього медперсоналу, 117 молодшого медперсоналу, 100 працівників господарчої служби.

 

Дещо покращилась матеріально – технічна база лікарні. За кошти державного, обласного, місцевого бюджетів та за кошти благодійників було закуплене сучасне обладнання для пологового відділення,  частково для хірургічного відділення. Встановлено новий цифровий флюорограф.

У 2011 році встановлений сучасний рентгенівський апарат з цифровою обробкою знімків. Отримано та використовується обладнання для надання реанімаційної  допомоги та проведення інтенсивної терапії – це апарати штучної  вентиляції легенів, пульсоксиметри, реанімаційні монітори, концентратор кисню  та інше обладнання.

Крім того за кошти державного бюджету закуплено та передано для потреб медичної галузі району три  сучасні автомобілі Опель Комбо.

У 2013 році відбулись зміни у структурі медицини району, а саме — створено      Центр первинної медико — санітарної допомоги, до складу якого увійшли всі амбулаторії загальної практики сімейної медицини ( реорганізовані із дільничних лікарень та амбулаторій) та фельдшерські і фельдшерсько — акушерські пункти.  Головним лікарем КЗ ІРР “Іванківський центр первинної медико — санітарної допомоги” призначений Онопрієнко Д.Л.

Лікарня активно взаємодіє з різноманітними міжнародними організаціями, громадськими організаціями з метою покращення матеріально — технічної бази та забезпеченням витратними матеріалами для якісного надання медичної допомого населенню постраждалого району.

У 2011 році лікарня отримала Грантовий контракт  — Безвідплатна допомога проектам малого масштабу від Уряду Японії “КУСАНОНЕ”, в рамках якого було закуплене та передане лікарні сучасне гастроскопічне оснащення, гематологічний аналізатор, електрокардіографи та інше.

У тому ж  2011 році лікарня успішно співпрацювала з Канадським Фондом Дітям Чорнобиля. В результаті допомоги Фонду було придбане наступне обладнання: датчик до УЗД для ехографії серця, реанімаційно — хірургічний монітор, електрокардіографи, тонометри.

Лікарня з 2011 року по теперішній час  плідно співпрцює з Громадською організцією ( Германія) “Громадська ініціатива Чорнобиль — Допомога дітям, Вайтерсбург”, яка надає постійну гуманітарну допомогу у вигляді обладнання, виробів медичного призначення, витратних матеріалів.

Протягом  2013-2017 років  в Іванківській ЦРЛ були  реалізовані  Європейські проекти : поставочний проект –

«Оздоровчі та екологічні програми навколо Чорнобильської  зони відчуження: Постачання медичного устаткування та витратних матеріалів»,  в рамках якого було поставлено медичного та технічного обладнання та оснащення, витратних матеріалів, меблів та іншого  на суму понад 20 млн. грн.,

та сервісний проект   – «Оздоровчі та екологічні програми навколо Чорнобильської зони відчуження: розробка, навчання та координація лікувально-оздоровчих проектів», в рамках якого здійснювався медичний нагляд за здоров”ям вагітних   та дитячого населення Іванківського і Поліського районів.

Реалізація Європейського проекту значно зміцнила матеріально — технічну базу лікарні, розширила її можливості у наданні медичної, профілактичної та інформаційної допомоги населенню району, особливо з питань безпечного проживання  в умовах радіаційного забруднення територій з метою зниження колективної дози радіації, яку отримує населення.

В Рамках поставочного проекту отримано сучасне обладнання для радіометричної, спектрометричної та клініко — діагностичної лабораторій (мас-спектрометр, атомно — адсорбційний спектрометр, бета- гамма- спектрометр, спектрометри випромінення людини, біохімічний та гематологічний аналізатори, сечовий анлізтор, мікроскопи),  обладнання для реанімації новонароджених та спостереження за вагітними ( апарат ШВЛ Леон -2, система інтенсивної терапії новонароджених, модульні монітори, операційний стіл та операційна лампа, ліжко — трансформер для пологів, фетальні монітори, інфузомат, аспіратори для немовлят, кольпоскоп з відеосистемою, кисневі концентратори), інше обладнання — апарати УЗД , електрокардіографи, монітори А/Т та ЕКГ, ваги з ростоміром, комп”ютерне обладнання, обладнання для міні — друкарні, лабораторні та офісні меблі, витратні матеріали до обладнання.

В рамках проекту був проведений ремонт приміщення клініко — діагностичної лабораторії та кабінетів, у яких розміщене обладнання.

На виконання завдань проекту в лікарні створено нові підрозділи: спектрометрична та радіометрична лабораторії, друкарня, інформаційний центр, на базі пологового відділення та поліклініки створений центр підтримки здоров”я матері і дитини.

Протягом 3-х років проводився поглиблений моніторинг здоров”я дітей Іванківського та Поліського районів з метою раннього виявлення патологічних стані, розробки заходів по профілактиці найбільш поширених та небезпечних захворювань у дітей для зміцнення їх здоров”я.

У серпні 2015 року  лікарню переіменовано  у Комунальний заклад Іванківської районної ради “Іванківська центральна районна лікарня” та відбулось скорочення ліжкового фонду лікарні  на 20 ліжок.

Станом на 01.01.2016 року в КЗ ІРР “Іванківська ЦРЛ” функціонувало  165 стаціонарних ліжок.

Протягом 2016 року на виконання Постанови Кабінету Міністрів України 25.11.2015 року №1024 “ Про затвердження нормативу забезпечення стаціонарними ліжками у розрахунку на 10 тисяч населення ” було проведене скорочення ліжкового фонду до 114  ліжок (показник 38 ліжок на 10 тисяч населення).

У 2017 році проводиться капітальний ремонт двоповерхового хірургічного корпусу, побудованого у 1969 році, в якому будуть базуватись такі відділення: відділення  невідкладної (екстреної) медичної допомоги лікарні, реанімаційне відділення, хірургічне відділення, гінекологічне відділення, пункт забору донорської крові.

Незважаючи на соціально – економічні труднощі, тривалий та незрозумілий процес реформування медичної галузі, медичні працівники району з гідністю та високим професіоналізмом виконують свій  обов”язок — збереження життя та здоров”я людей.

About the author

admin administrator