Інсульт – не вирок

Інсульт – не вирок

Скільки надій розбивається, скільки планів марнується, коли в когось у родині трапляється інсульт.

Інсульт – це судинна катастрофа, що трапляється несподівано і може зруйнувати життя не тільки хворого, але і його родини.

Внаслідок порушення мозкового кровообігу в хворого можуть раптово з’явитись слабкість і/або порушення чутливості однієї половини тіла (обличчя, рука, нога)

, розлади мовлення та/або розуміння мови, обмеження поля зору, нестерпний головний біль, втрата рівноваги, запаморочення, нудота та блювання.

Інсульт належить до невідкладних станів, і від того, якими будуть дії протягом перших годин і днів від початку захворювання, залежить подальша доля хворого, а нерідко – і його життя. При появі ознак інсульту не слід чекати, поки вони самі минуть, не їхати до поліклініки, а негайно викликати карету швидкої медичної допомоги

Інсульт – це дуже складне і небезпечне захворювання, підсумком якого може стати інвалідність або навіть смерть. Але як би не був він небезпечний, це все ж не вирок.

За допомогою завзятості, грамотної реабілітації, допомоги лікарів і родичів можна подолати наслідки і відновитися навіть після такого недуги, 

як інсульт. Суть захворювання полягає в порушенні кровопостачання в головному мозку, підсумком чого може стати часткова паралізація хворого. І, на думку лікарів, якомога швидші заходи з відновлення та реабілітації можуть повернути втрачені сили і можливості. У комплексі заходів щодо повернення колишніх можливостей чільну роль відіграють спеціальні вправи для відновлення після інсульту. Варто зауважити, що будь-яка рухова активність і фізичні вправи після інсульту будуть тільки на благо. Це покращує кровопостачання, прискорює відновні функції організму і обмін речовин. Неможливо після інсульту повернутися до нормальної життєдіяльності тільки за допомогою лікарських препаратів. Саме тому лікарі рекомендують в найкоротші терміни після нещастя починати вправи з реабілітації. Але навіть настільки добру справу необхідно починати тільки після вказівок лікаря, саме він повинен визначити, які навантаження допустимі для хворого і який спрямованості вони повинні бути. Вкрай важливо враховувати ступінь ураження рухових функцій потерпілого для визначення рівня впливу на організм. В ідеалі всі вправи необхідно проводити під наглядом медичного працівника, але це може бути і родич, а після часткового відновлення від наслідків інсульту хворий може займатися і самостійно.

Раніше інсульт дійсно розцінювався як вирок.

Сьогодні ми реально розуміємо, що це стан, який можна і потрібно лікувати. Активніше і адекватне лікування пацієнта передбачає кращий вихід його з цього стану, менше інвалідизація, більш ранні терміни відновлення. Успішно працюють логопедична та нейропсихологічна служби. Для нас сьогодні стало абсолютно нормальним явищем, коли після інсульту у хворого відновлюється мова, людина починає заново ходити та отримує можливість самообслуговування. При цьому не варто забувати, що, незважаючи на наші зусилля, нажаль частина хворих все-таки від інсультів гине.

Зараз про інсульти ми говоримо більше все-таки з райдужними перспективами, ніж з негативом. Більше схиляємося в позитивну сторону. Однозначно

! Вже те, що існує спеціальна програма, є система надання допомоги, працює величезна кількість фахівців в цьому напрямку – це вже само по собі принципово відрізняється від того, що було ще кілька років тому. Якщо додаються такі колосальні зусилля, то результат обов’язково буде.

 

About the author

admin administrator